Схвалення бюджетної декларації — необхідна умова для розробки проєкту бюджету на 2025 рік. Згідно з положеннями документу, мінімальна зарплата та прожитковий мінімум в Україні у наступному році залишаться на попередньому рівні.
Юлія Степаненко розповіла в ефірі Громадського Інтерактивного Телебачення (ГІТ) що варто знати про ці економічні категорії та яким чином захищати свої права на них.
— Пані Юлія, бачимо в повідомленнях наших медіа про те, що, зокрема, за повідомленням члена фінансового комітету Верховної Ради України Ярослава Железняка, Уряд схвалив бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, але найцікавіше те, що в цій бюджетній декларації пропонують заморозити мінімальну зарплату і прожитковий мінімум на 2025 рік. Тож, хотіли б з вами поговорити на цю тему загалом.
Що таке бюджетна декларація, чим вона відрізняється від самого бюджету і чому це важливо знати українцям?
— Справді, питання зараз дуже нагальне, тому що й інтернет пестрить просто подібними статтями. Справді, 28 червня Кабінет Міністрів ухвалив бюджетну декларацію. Що це таке для простого розуміння? Перед тим, як прийняти бюджет нашим законотворчим органом, має бути схвалена бюджетна декларація.
Бюджетна декларація – це базовий документ, який відображає планові фінансові показники розвитку держави. Сюди включаються абсолютно всі сфери життєдіяльності України. Далі ця бюджетна декларація є основою для побудови бюджету, для розробки проєкту бюджету на наступні періоди. В цьому, в принципі, основна різниця.
Що стосується заморожування, уряд сказав про те, що і прожитковий мінімум, і мінімальна заробітна плата залишаються на рівні 2024 року. Дуже цікаво, що в цій бюджетній декларації нібито вказується обґрунтування, яке, на мою думку, є дещо виправдовуванням: «Ми значно збільшили в 2024 році прожитковий мінімум і мінімальну заробітну плату. Вже поки можемо їх лишити такими на 2025-2027 роки.
— Пані Юлія, чи можете розповісти, яка на даний момент мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум, і з якими нам доведеться жити і в 2025, і в 2026, і в 2027 роках?
— Мінімальна заробітна плата становить 8 тисяч гривень. Мінімальний прожитковий мінімум становить 3028 гривень. Справа в тому, що це не просто цифри, з якими нам доведеться жити, там одержувати зарплату або одержувати пенсію. Це цифри, які є розрахунковою категорією, тобто які кладуться в основу обрахунку пенсій, соціальних виплат і в тому числі нарахування штрафних санкцій.
Це певний базис і, на мою особисту думку, «заморожування» того базису, на тому рівні, який існує, поряд з тим, що будуть збільшуватися ціни, можливо буде інфляція (не буду казати про дефолт, який сьогодні теж активно обговорюється у ЗМІ). Натомість це все може стати передумовою, що просто той рівень життя, який існує, не буде встигати за новим ціноутворенням. Я вважаю, що це значно вплине на нашу економіку в тому числі.
Що стосується от якраз цих категорій – мінімальна зарплата, прожитковий мінімум – для того, щоб обраховувати, наприклад, пенсію, то я переконана, що в нас у 2025-2027 роках, а можливо і після того, як цей період закінчиться, при прийнятті нової бюджетної декларації, де будуть написано, наприклад, зовсім інші цифри (де цього замороження не відбудеться), просто з’являтимуться позови від пенсіонерів і інших незахищених соціально верст населення. Ці позови будуть стосуватися перерахунку пенсії за минулі періоди.
По-перше, це не буде покладено в державний бюджет, а має було б відшкодовуватися за рахунок держави. Отже, це будуть якісь нові витрати для державного бюджету. А по-друге, це буде, з моєї юридичної точки зору, перезавантаженість наших судів. Ось так.
— Пані Юлія, Ви згадали мене про дефолт. Зокрема, бачимо, що деякі ЗМІ, зокрема, The Economist, повідомляли про те, що Україна у серпні може оголосити дефолт. Як Ви поставилися до цієї новини? Чи є якісь підстави для цього? Чи дійсно зовсім не пов'язано ось це заморожування мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму з можливістю проголошення дефолту?
— Я не думаю, що заморожування це може стати передумовою дефолту, безперечно. Але те, що це може відобразитися на економіці і загалом на забезпечення населення, то я в цьому переконана.
Я б запропонувала, якщо ми вже говоримо, наприклад, про таку бюджетну декларацію і надалі розробку проєкту бюджету на підставі цієї декларації з фіксованою сумою мінімальної заробітної плати і фіксованою сумою прожиткового мінімуму, взяти за ці розрахункові величини (про які я казала, для того, щоб нарахувати пенсію, нарахувати штрафні санкції) якісь інші гнучкі категорії. Або не вдаватися до такого заморожування.
Підкреслюю: це не призведе до дефолту, але те, що це призведе до економічних труднощів, м'яко кажучи, я в цьому переконана.
— Чи можете розповісти, якими дійсно можуть бути наслідки безпосередньо для економіки, для соціальної сфери в разі цієї заморозки, окрім тих позовів, про які ви згадали, від пенсіонерів?
— Справа в тому, що економічні категорії, вони апріорі не можуть бути сталими. Економіка має розвиватися. От що цікаво, якщо почитати цей текст бюджетної декларації, який свалив Кабінет Міністрів 28 червня, він стосується абсолютно у всіх сфер життєдіяльності, в тому числі економічної. Я думаю, що не можна, зважаючи тим більше на ту ситуацію, в якій ми сьогодні живемо, на повномасштабне вторгнення з боку російської федерації, будь-яку величину не можна залишати сталою. Тому що економіка наша пристосовується до тієї ситуації, яка існує, і законодавець-нормотворець, і тим більше законодавець-нормотворець-економіст, він має слідкувати за ситуацією, має так само гнучко виробляти нормативи для того, щоб в майбутньому їх могли дотримуватися.
Якщо ми сьогодні зробимо сталу величину для того, що апріорі сталим не є, я вважаю, що це може призвести до, м'яко кажучи, як я вже сказала, негативних наслідків.
— Але водночас, пані Юлія, чи це може дійсно вплинути і на субсидії, адже багато хто із наших співгромадян саме завдяки ним і виживають, і на інші соціальні виплати. Тобто вони теж не будуть змінюватися протягом наступних двох років чи як це має відбуватися?
— Так і має відбуватися, якщо слідувати цій бюджетній декларації. Тому що ці величини мають лишатися сталими, незважаючи на те, що соціально незахищені верстви населення залишатимуться в середовищі, як «Аліса в країні чудес». Виходить, що вона, наприклад, залишається маленькою, а все навколо неї росте, і навпаки.
Вже на сьогоднішній день в Конституційному Суді України розглядається клопотання щодо відповідності, взагалі, норми права, яка бере за основу, наприклад, прожитковий мінімум за розрахункову категорію для обрахунку пенсій, соціальних виплат, субсидій у тому числі. І вже 3 липня відбулося відкрите слухання, на якому сторони доводили свої аргументи і розглядалося питання неконституційності цих норм. Рішення ще не прийнято, воно планується до прийняття в т.зв. другому читанні, тому чекаємо.
Але, якщо Конституційний Суд надасть роз'яснення того, що норма, де прожитковий мінімум береться за розрахункову категорію для обрахунку пенсій і субсидій, є незаконною, то тоді, підкреслюю: ми стикнемося з величезною проблемою з подачі позовів до перерахунку пенсій, субсидій, а також зобов'язань чинити дії по нарахуванню субсидій зокрема і їх виплаті.
— Пані Юлія, але чи вплине, наприклад, інфляція, зокрема, на мінімальну зарплату, прожитковий мінімум — протягом якого часу вона може, так би мовити, знецінитися? Ми розуміємо, що в стані війни це може трапитися буквально за декілька місяців, а не за два роки, як вважають наші урядовці.
— Не відображу вам чіткий вплив інфляції з економічної точки зору на історію цього заморожування, але якщо ми говоримо про сталу величину — сталу мінімальну заробітну плату, сталий прожитковий мінімум — і бажання особи, яка в майбутньому буде намагатися з держави стягнути недоплачені їй грошові кошти, то така особа матиме право і на нарахування інфляційних втрат.
Інфляційні втрати – це дуже часто доволі велика сума, яка також має компенсуватися за рахунок державного бюджету. От через такий причинно-наслідковий зв'язок, я вважаю, що наш державний бюджет і буде потихеньку втрачати замість того, щоб поповнюватися.
До речі, я забула сказати про ще один момент. В цій бюджетній декларації так само відображаються джерела формування українського бюджету. Це і за рахунок Міжнародного валютного фонду, зокрема.
Чому ця бюджетна декларація була прийнята зараз, а не місяць тому, як в принципі було анонсовано? Це було якраз тому, що цей документ був погоджений з т.зв. донорами. І розраховувати на безумовне наповнення бюджету України лише за рахунок зовнішніх вливань, я вважаю не варто. Тому що коли посипляться ряд позовів про стягнення грошових коштів за рахунок державного бюджету, я не впевнена, що міжнародні інституції бажатимуть і надалі вливати кошти до нашого бюджету.
Переглянути ефір можна за посиланням.
