23 серпня 2024 року в Одесі відбувся II Форум з кримінального права та процесу імені Йосипа Леонідовича Бронза.

Учасники заходу мали змогу обговорити існуючі проблеми, судову (зокрема, антикорупційну) практику, напрацьовану в умовах воєнного стану, а також актуальні законодавчі ініціативи.

Керуючий партнер, адвокат Ігор Юрійович Фомін був не лише учасником, а й спікером цього чудового заходу, і ділиться своїми враженнями:

«Закінчився другий Форум кримінального права імені блискучого адвоката і чудової людини Йосифа Бронза. Він знову з нами, його посмішка, душевність і вимогливість одночасно. Оживають яскраві слова про етику відносин, повагу до колег і процесуальних опонентів.

Атмосфера чудова, відкрита. Задає цю тональність Лідія Павлівна Ізовітова. У її виступі відчувається любов і скорбота за Йосифом Львовичем, бажання бачити адвокатів не лише професійними, а й принциповими і щирими людьми.

Гарне представництво. Відомі адвокати з різних куточків нашої країни, а також судді Європейського Суду, Кримінальної палати Верховного Суду, першої інстанції і апеляційної палати Вищого антикорупційного Суду. Впевнений, що бажаючих прийняти участь у Форумі від нашої юридичної спільноти буде лише збільшуватись. Велика подяка Одеській адвокатурі, яка зараз, під час війни, взяла на себе ініціативу і чудово реалізувала цей захід. Знімаю капелюха!

Чи це потрібно нам сьогодні? Безумовно, так. Ми маємо бачити один одного особисто, ділитися думками, болями і прагненнями. Може в цьому спілкуванні, ми почуємо інших, а інші почують нас.

Моє особисте сприйняття. Схоже, адвокати, які зараз стали суддями більше не відчувають себе частиною нашої спільноти. Їх образ мислення існує в іншому вимірі і спрямований не на оцінку доказів, наданих сторонами і постановлення обґрунтованого і справедливого рішення, а на допомогу стороні обвинувачення, і це вже закладено на рівні підсвідомості. Яскраво «по Фрейду» це було проілюстровано одним із спікерів-суддів, який сказав: «…Переходячи з адвокатури до суду, я прийняв рішення стати на іншій бік».

Також показовими для мене були теми спікерів які викликали жваві дискусії. Практика судових дозволів на вилучення телефонів у адвокатів і зняття з них інформації, суттєві та несуттєві порушення кримінально – процесуального законодавства, суддя в ролі експерта - лінгвіста чи економіста. Як на мене, ці дивні тенденції свідчать про зростаючі репресивні зміни в нашому житті. «Адвокат має доводити слідчому, що примусово вилучає і його телефон, яка інформація є адвокатською таємницею, індульгенція правоохоронцям на порушення процесуальних законів, суддя, як нове джерело доказів у кримінальному провадженні. Диво дивне, яке не вкладається у мене в голові. Раніше я думав, що ігнорування чи порушення законів не має допускатися ні повністю, ні частково!

Гарячі дискусії, щирі спікери і активні адвокати в залі. Маю надію, що ми не лише розмовляли, а й почули один одного. Бо ми, конкуруючі в кожній справі, захист і обвинувачення, разом з тими, хто взяв на себе відповідальність вирішувати людську долю, оголошувати вирок від імені України, і є правосуддям».